народився в с. Котловина Ренійського району Одеської області. Закінчив відділення рисунку та живопису Московського університету мистецтв (1963) та Одеський педагогічний університет ім. К. Ушинського (1969). Графік, живописець, емальєр, аквареліст. Заслужений художник України (2009).

Основні твори: «Глід» (1979), «Пейзаж» (1979), «Теплий день» (1981), цикл «Бессарабські весільні танці» (1990-ті рр.), «Мадонна Бессарабії» (1999).

Мав персональні виставки в Україні, Росії, Молдові, Румунії, Чехословаччині, Угорщині. З 1987 року був постійним учасником міжнародних симпозіумів з гарячої емалі в Угорщині. В 1985 році нагороджений Дипломом Союзу художників СРСР за участь у виставковій діяльності Дому Дружби з народами закордонних країн.

В м. Ізмаїл Одеської області, де П. Чакір працював учителем малюнку та креслення у середній загальноосвітній школі і підготував плеяду молодих талановитих художників, в Ізмаїльській картинній галереї проводяться щорічні художні виставки, присвячені пам’яті митця, з 2014 року – щорічна  виставка пленерних робіт (с. Котловина) студентів Одеської національної академії архітектури та будівництва. В 2012 році посмертно отримав звання «Почесного громадянина м. Ізмаїл». В 2016 році його іменем названа вулиця м. Ізмаїл.