СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ У КАРТИНАХ ОЛЕКСАНДРА КАРИ «ПЕРША БОРОЗНА» ТА «НИТІ З МИНУЛОГО»

До 60-річного ювілею майстра

Південнобессарабської художньої школи

Олександр Кара (нар. 1956 р.), голова Ізмаїльської міської організації Національного союзу художників України, є незвичайним бессарабським митцем. Його «послужний список» нараховує понад 20 персональних виставок та участь у понад 160 колективних заходах в Україні та за кордоном. Він має дев’ять нагород за живопис і почесне звання Заслуженого художника України (2012). На особливу увагу заслуговує факт віртуозного оволодіння ним технікою енкаустики (від давньогр. ἐγκαυστική – мистецтво випалювання), однієюз найдавніших живописних технік, зацікавлення якою зростає у сучасній світовій художній практиці. В її основі лежить принцип змішування фарб із воском, рослинною олією, смолою (каніфоль, даммара) та їх нагрівання у процесі створення образів. Відтак, використання натуральних смол у живописі забезпечує наявність у картинахО. Кари м’яких і теплих світлих тонів, що формують так званий «галерейний фон» («античний», золотистий).

Візитівкою творчого доробку О. Кари за правом вважається картина «Перша борозна» (2005, 95*120, полотно, енкаустика).Її репродукція потрапила у каталоги виставки: «Художники Одещини. Живопис. Графіка. Скульптура. Декоративно-прикладне мистецтво. Мистецтво театру та кіно» (Одеса, 2006) [5, с. 68]; «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників» (Київ, 2010) [4, с. 33]; наукові журнали «ЕК» (Софія, № 5, 2005) [6, с. 27], «Образотворче мистецтво» (№ 1, 2009) [1, с. 93]; та авторський альбом «На новій землі, під новим небом: Живопис» [3]. Сьогодні оригінал картини «Перша борозна» знаходиться у приватній колекції міністерства іноземних справ Болгарії, а її авторська копія є жаданим експонатом численних українських та закордонних виставок. Менш відомим, але не менш значущим, вважаємо й полотно О. Кари «Ниті з минулого» (2008, 74*80, полотно, енкаустика). Творча концепція обох картин виходить далеко за межі традиційних стандартів художньої творчості, адже базується на принципах синтезу мистецтв.

Історія розвитку різних видів мистецтва (архітектура, скульптура, театр, живопис, музика, танець, література тощо) від часів свого виникнення пов’язана з певними формами синтезу та взаємопроникнення. Щонайперше тяжіють до об’єднання архітектура і монументальне мистецтво (пам’ятники, статуї, настінні розписи тощо), ансамблі яких у своїй взаємодії представляють ідейно-образну завершеність. Декоративно-прикладне мистецтво як частина предметного середовища архітектурних споруд також приймає безпосередню участь у формуванні просторово-пластичного синтезу, підкреслюючи певні етнічні та національні особливості володарів помешкання. В різних галузях мистецтва зустрічаються інші специфічні форми синтезу. Так, античний синкретизм передбачав органічне поєднання мистецтва слова з музикою, танцювальними та робочими (ігровими) рухами тіла. У свій час і театр виник як вид мистецтва, що сумістив майстерність слова, музики, танцю і акторської гри, створивши новий різновид творчого самовираження.

Як констатує О. Кара в одній із своїх спеціальних публікацій, – «Картина “Перша борозна” як художнє втілення фольклору бессарабських болгар», – задум цієї картини виник під впливом проникливих рядків народної різдвяної пісні, створеної болгарськими переселенцями на південь Бессарабії, куди на початку ХІХ ст. вони втекли від турецького рабства. Сьогодні на півдні Одещини, історичними назвами якого є Буджак (тур.) та Бессарабія (молд.), проживає найчисленніша в Україні болгарська діаспора. О. Кара, болгарин за походженням, виріс у с. Нові Трояни серед нащадків болгарських колоністів Південної Бессарабії: працелюбних людей, що почитають й наслідують культурні традиції своєї історичної Батьківщини та глибоко поважають українську державність і культуру. Пісня була записана наприкінці 1980-х років збирачем фольклору болгарських переселенців у Бессарабії, доктором філологічних наук, професором Велико-Тирновського університету «Св.Св. Кирило і Методій» АнчоКолояновим в болгарському містечку Тараклія (Молдова):

Край черно море зелено драво и нанегоптицапее,

Орат с четери вола сребром роги злато устни.

Ги води святи Петар, ги гони святи Георги,

а за оралотосамси Господ

А на прежврави Божа майка, емврави и казва:

Ойде жито по чифчии,

Черногрозде по лозаре,

Бяломляко по овчаре!

Тебе пеем, Божа майка,

Тебе пеем Бога славим!

«Важка праця перших переселенців з окультурення буджакського степу, – пише О. Кара, – який до того знав лише скотарство ногайських татар, спонукала їх звертатися з молитвами про допомогу до найбільш шанованих християнських святих: Богородиці, святих Петра й Георгія і домислювати самого сина Божого за оралом. Так у народній уяві перших болгарських колоністів, які вірили у краще життя на новій землі, була змодельована сакральна місія, яку вони виконували, живучи з молитвою в душі й вірою в серці. В рядках невипадково згадується про чотири воли, запряжені для орання: менша кількість цих міцних тварин не впоралася би з завданням, адже за тих часів тверда земля Південної Бессарабії не знала плугу. У пісні роги волів були прикрашені сріблом, у ротах містилося золоте приладдя, адже саме від них залежав добробут і майбутнє процвітання на той момент дикого краю» [2, с. 214].

Так, під впливом народної болгарської пісні, створеної підкорювачами Буджаку, й виник задум картини, первиннаавторська назва якої була «Перша борозна на бессарабській землі».

Для обрамлення цієї картини О. Кара використав елементи народного мистецтва, що, як і фольклорна пісня, не мають авторства. Фон репродукує автентичний варіант килиму як продукту болгарського народного ткацтва; рама є також автентичним елементом ткацького станка (ваталі). Таким чином, художня концепція картини «Перша борозна»відтворює певний синтез народної художньої творчості.

Інша авторська робота, картина «Ниті з минулого» також виконана на засадах естетичного синтезу різних видів мистецтв.

Сюжет картини представлений архетипами сільського буття і панорамою традиційних цінностей: дім, вікно, квітка, подвір’я, дерево, гніздо лелеки. На передньому плані розташовані численні приладдя для ткацтва: ткацький станок, прядка, мотовилкай ін. В умовному зрізі будинку бачимо працюючу за ткацтвом жінку у бездоганно білосніжному вбранні з національними елементами, господарку-берегиню домашнього осередку, над домом якої вітає янгол як символ покровительства її споконвічній справі, осяяній відчуттям гармонії. Нитки ткацького верстату гіперболізовано тягнуться з місця зовні, викликаючи в уяві паралель з загадковими античними богинями (парки/мойри), в руках яких знаходилися ниті людських доль. Чиї долі перебувають в руках цієї жінки? Це долі членів її родини, які вона оберігає своєю невпинною працею, створюючи в домі атмосферу добробуту, спокою й заможності.

Чому картина має назву «Ниті з минулого»? В історичному часі образ жінки, яка у родинному затишку робить свою споконвічну ткацьку справу є ділом дня вчорашнього, а не «давно забутих днів». І водночас, сьогодні цю місію виконують бездушні машини, які видають тоннами однаковий фабричний товар, зокрема перетворюють на кіч навіть національний одяг. Відтак, «Ниті з минулого» відображають світ вишуканої, зробленої з любов’ю і особистісне орієнтованої домашньої праці, світлом якої було пронизане життя людей доіндустріальної доби.

Рама картини також складається з автентичних елементів ваталі. Полотно пов’язане з ним оригінальним способом за допомогою зробленої ручним способом мотузки для виготовлення килимів. Подібна комбінація має на меті створення синтетичної у своїй основі картини, нетрадиційні декоративно-прикладні компоненти якої підсилюють звучання її провідної ідеї. На полотнах Олександра Кари відображено дух і моральну чистоту народу. За переконанням митця, усвідомлення краси простої сільської праці перетворює нас у людей, упевнених у доброті світу й дарує відчуття затишку та спокою.

Синтез мистецтв як органічне поєднання елементів різних видів мистецтв у єдине художнє ціле має на меті не штучну комбінацію різнорідних складових тих чи тих видів мистецтва, а створення якісно нового художнього явища. Образна і композиційна єдність різновидових мистецьких витворів, яка представлена на засадах органічної часопросторової організації, погодження масштабів, пропорцій тощо продукує у комбінованому виробі мистецтва різнопланові смислові шари і світоглядні цінності. Останні сприяють формуванню багатогранної художньої ідеї, що здатна різностороннє і підсилено емоційно впливати на реципієнта.

Калоянов Анчо. На новій землі, під новим небом // Образотворче мистецтво. № 1, 2009, 150 с. – С. 92-93.
Кара О. Д. Картина «Перша борозна» як художнє втілення фольклору бессарабських болгар // Дунайські наукові читання: Європейський вимір і регіональний контекст: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 75-річчю ІДГУ (15-17 жовтня, 2015). – Ізмаїл: РВЦ ІДГУ. – С. 214-215.
Кара О. На новій землі, під новим небом: Живопис. – К.: Український видавничий консорціум, 2009. – 96 с.
Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників: Каталог четвертої всеукраїнської виставки. – К., 2010. – 2004 с.
Художники Одещини. Живопис. Графіка. Скульптура. Декоративно-прикладне мистецтво. Мистецтво театру та кіно»: КаталогНац. Спілка художників країни. Одеська орг-ція; Авт. вступ. ст. О. А. Тарасенко; Ред. Кол.: Г. А. Паланіков (гол.) та ін., пер. англ. О. С. Чижова. – Одеса: ГРАФІК ПЛЮС, 2006. – 176 с. 247 іл.
Шубанова О. Землята, къдетосироден // ЕК: культурендвумесячик, № 5, 2005, година XII., брой 67. – 49 с. – С. 26-28.